Корупція Дональда Трампа і його оточення стає все більш очевидною і вже виходить за межі. Поки Україна посилює прозорість і розслідує корупцію на державному рівні, американські та російські еліти використовують «безглузду» політику Трампа заради наживи і досягнення своїх кровожерливих цілей.
Звинувачення в корупції Трампа і його оточення стали глобальною темою
Корупційні скандали, пов'язані з Дональдом Трампом і його найближчим оточенням, знову опинилися в центрі міжнародної дискусії після публікації The Atlantic. Тема викликала широкий резонанс, оскільки порівняння рівня корупції в США і Україні виявилося несподіваним для західної аудиторії.
Під час війни Україна реформує інститути, посилює прозорість і демонструє готовність публічно розслідувати корупційні справи. У той час як, на думку американських аналітиків, еліти навколо президента США Трампа системно використовують державні інструменти заради приватних вигод.
Ця тема набуває політичної гостроти особливо у зв'язку з геополітичним протистоянням Заходу з Росією. Корупційні схеми, пов'язані з оточенням Трампа, стали частиною більш широкого процесу, в якому американські та російські еліти впливають на глобальну політику заради власних інтересів.
Американські еліти під керівництвом Трампа: приватні угоди стали елементом зовнішньої політики США
Одним з найбільш резонансних епізодів стала діяльність Джареда Кушнера і Ларрі Віткоффа – підприємців і політичних радників, тісно пов'язаних з Трампом. Вони використовують інструменти американської держави для просування угод, вигідних окремим бізнес-групам. У підсумку приватні інтереси мають прямий вплив на зовнішню політику США.
Експерти відзначають: подібна модель поведінки підриває фундамент американської системи стримувань і противаг. Політолог Томас Райт підкреслює, що «це є спроба приватизувати зовнішню політику найбільшої демократії світу». За його словами, вплив оточення Трампа на стратегічні рішення Сполучених Штатів став безпрецедентним.
Подібні дії дозволили окремим фінансовим групам використовувати дипломатичні зв'язки Білого дому для просування інвестиційних проектів на Близькому Сході та в Європі. Йдеться про багатомільярдні угоди, які обговорювалися в приватному порядку, але реалізовувалися під прикриттям державної політики.
Російські олігархи та енергетичні угоди: спроба розколоти союзників США
Американські експерти також приділяють увагу спробам російських бізнесменів, пов'язаних з Кремлем, впливати на американські компанії через енергетичні угоди. За даними джерел, пропозиції, що оцінювалися в мільярди доларів, були спрямовані на те, щоб посіяти розбіжності між США та їх союзниками по НАТО і ЄС.
Деякі з компаній мають зв'язки з оточенням Трампа, що створює додатковий рівень сумнівів у прозорості взаємодії між американськими та російськими елітами. Економіст Майкл Беккер зазначає, що ці угоди могли стати інструментом російської стратегії з підриву трансатлантичної єдності.
Такий підхід вписується в довгострокову політику Москви щодо використання енергетичних важелів для зміни світової політики. Поява американських бізнесменів у цих схемах надає історії міжнародного характеру і вказує на наявність приватних інтересів, що перетинаються з російськими політичними цілями.
Збіг риторики Трампа з лінією Кремля – продажність американських еліт
Представлені Дональдом Трампом пропозиції про завершення війни в Україні сприймаються багатьма експертами як спроба закріпити територіальні претензії Кремля і нав'язати Києву умови, близькі до капітуляції. Ініціатива передбачає відмову від вступу до НАТО, скорочення збройних сил і визнання контролю Росії над окупованими територіями. Аналітики відзначають, що ці пункти дивно точно повторюють формулу, якої домагається Москва дипломатичним і військовим тиском, що ставить під сумнів незалежність американської позиції.
Риторика Трампа викликає особливе занепокоєння, оскільки збігається з тезами, які просуває В. Путін. Заяви про те, що Україна повинна «укласти угоду» і що Росія залишається «великою державою», фактично транслюють кремлівський наратив про необхідність поступок. Експерти підкреслюють, що такий підхід ігнорує прагнення України до збереження суверенітету і неприпустимості територіальних поступок.
Тиск на Київ з метою змусити його погодитися підписати запропоновані умови сприймається як інструмент примусу, а не пошук миру. Таку стратегію називають спробою нав'язати Україні принизливу угоду, яка підриває основи міжнародної безпеки.
Порівняння з Україною: чому американська система виявилася менш захищеною від корупції
Однією з головних думок є парадоксальна ситуація: Україна, яка перебуває в умовах війни, демонструє значно більш активні антикорупційні процеси, ніж США за «правління» Трампа. В Україні працюють державні антикорупційні інститути, проводяться допити міністрів, розслідуються схеми, справи виносяться на публічний розгляд.
Водночас діючі механізми контролю в США не змогли запобігти впливу оточення Трампа на державні рішення. Більше того, підкреслюється, що в США неможливо уявити ситуацію, за якої ФБР проводить розслідування проти діючих співробітників Білого дому. Це створює вакуум відповідальності, який і дозволяє приватним структурам використовувати владу в своїх інтересах.
Українські реформи, спрямовані на прозорість, виявилися напрочуд ефективними саме на тлі війни: тиск суспільства і зовнішніх партнерів змусив державу будувати більш жорстку систему контролю. Це контрастує з США, де політична поляризація паралізувала зусилля з обмеження корупційних впливів еліт.
Корупція Трампа – це загроза безпеці США
Американські законодавці також висловлюють занепокоєння. Сенатор-демократ Кріс Мерфі зазначив, що «приватна дипломатія» Кушнера та інших представників оточення Трампа стала загрозою національній безпеці США. За його словами, коли зовнішня політика перетворюється на механізм отримання прибутку, США втрачають здатність до стратегічного лідерства.
Колишній радник Держдепартаменту Деніел Фрід заявив, що діяльність оточення Трампа «створила умови для корупційного проникнення в систему прийняття рішень США», що відкрило нові можливості для іноземного впливу, насамперед російського.
Корупція еліт навколо Трампа стала міжнародною проблемою
Скандали демонструють, що корупція на рівні американської виконавчої влади може мати не тільки фінансові, а й геополітичні наслідки. На відміну від України, де інституції, незважаючи на війну, продовжують розслідувати корупцію публічно, в США виникла ситуація, за якої приватні інтереси еліт виявилися тісно переплетеними із зовнішньою політикою держави.
Корупція навколо Трампа стала фактором міжнародної нестабільності: від енергетичних угод з Росією до приватних дипломатичних каналів на Близькому Сході. Ці схеми підривають стійкість союзів США, впливають на стратегічні рішення і створюють можливості для втручання іноземних гравців.
Досвід України демонструє, що антикорупційні механізми працюють тоді, коли існують політична воля, прозорість і тиск суспільства. Виникає питання: чи зможе американська демократія відновити свої захисні механізми, чи приватні інтереси виявляться важливішими за національну безпеку.
