З’являться дві електоральні ніші: "лідер тих, хто проти Зеленського і його угоди" та "лідер тих, хто визнає необхідність угоди і звинувачує у цьому Зеленського"
Українців виборами не злякаєш
Іноді дива трапляються — і бажання народу і влади співпадають. Саме така ситуація з виборами після припинення вогню.
Під різдвяну ялинку компанія SOCIS принесла результати свіжого дослідження. Респондентів запитували, на які вимоги плану США вони готові погодитися заради припинення війни і настання миру в Україні. Людям давали перелік 11 вимог і просили оцінити свою готовність за шкалою від 1 до 10, де "1" означає "Зовсім не готовий", а "10" — "Повністю готовий".
Середнє значення між двома крайніми оцінками, очевидно, 5,5. Цю позначку подолала лише одна з 11 вимог, а саме: "Проведення президентських і парламентських виборів протягом 100 днів після припинення вогню". Вона набрала 6,2 балів, тоді як решта вимог — від 4,6 до 2,5 балів.
Отже, українці більшою мірою хочуть, ніж не хочуть, щоб одразу після припинення вогню почалася виборча кампанія. І тут Володимир Зеленський обрадував їх новиною: вибори президента можуть відбутися вже через 60 чи 90 днів після підписання мирної угоди і припинення вогню. Одночасно з цими виборами може бути проведено референдум щодо затвердження мирної угоди, а от парламентські та місцеві вибори зачекають, доки не буде скасовано воєнний стан.
Йдеться про те, що після підписання мирної угоди почнеться тимчасове припинення вогню на період проведення в Україні президентських виборів і референдуму. При цьому воєнний стан триватиме. Його буде скасовано лише після референдуму — у разі, якщо народ підтримає мирну угоду. Якщо ж, навпаки, народ відхилить цю угоду і проголосує за кандидата, який пообіцяє здобути якийсь кращий варіант, тоді війна і переговори відновляться.
Сценарій свята демократії
Щоб реалізувати сценарій, озвучений Зеленським, доведеться вносити суттєві зміни в закон "Про правовий режим воєнного стану". Адже він у нинішній редакції забороняє під час воєнного стану і вибори, і референдуми, і масові зібрання та акції. Зеленський вже анонсував, що вибори президента мають відбутися лише у разі, якщо "є умови для демократичних стандартів", так само і референдум має бути "чесним".
Щоб це забезпечити, потрібно скасувати воєнний стан у всіх його проявах, окрім трьох: по-перше, не проводиться демобілізація; по-друге, не відкриваються кордони на виїзд для тих, для кого вони зараз зачинені; по-третє, зберігається воєнний стан у вузькій прифронтовій та прикордонній смузі.
Але змін у законодавстві недостатньо. Необхідно радикально змінити політичну практику. Зокрема, скасувати санкції проти Петра Порошенка, повернути в цифровий ефір незалежні телеканали, відновити мовлення телеканалу "Рада" як голосу парламенту, а не рупора Банкової, припинити витрачати бюджетні кошти на телемарафон. Якщо не проводиться демобілізація, то і мобілізацію можна зупинити; принаймні, мобілізаційні заходи не повинні слугувати приводом для зриву агітаційних кампаній та й самого голосування.
Під Новий рік ми можемо дозволити собі пофантазувати, що кампанія з виборів і референдуму справді проходитиме демократично і чесно. Що ж у такому разі ми побачимо? Передусім це буде феєрична кампанія, адже вперше після 1 грудня 1991 року президентські вибори поєднаються з референдумом. А референдум, якщо почитати закон, ухвалений нинішньою Верховною Радою у січні 2021 року за пропозицією Зеленського, має бути святом демократії. І він дуже сильно поляризує суспільство.
Якби не було референдуму, українці б обирали за принципом "хто більше подобається" (у першому турі) та "хто видається меншим злом" (у другому). І вся соціологія говорить, що в другий тур однозначно виходять Володимир Зеленський і Валерій Залужний, бо вони, хочемо ми того чи ні, залишаються лідерами симпатій.
Звісно, Залужний може відмовитися від балотування. Але обов’язково хтось займе його електоральну нішу, бо існує потужний суспільний запит на альтернативу Зеленському. Респондентам SOCIS задавалося питання: "Як Ви вважаєте, чи несе відповідальність В.Зеленський за корупцію у своєму оточенні, яку виявило НАБУ і САП?" 30,1% відповіли: "Так і повинен нести повну відповідальність перед судом". Ще 28,4% заявили: "Він повинен нести політичну відповідальність і не має права балотуватись на наступний термін". І лише 30% вибрали опцію "Ніяких доказів його вини немає і він може знову балотуватися на президентських виборах". Тобто противників висування Зеленського на другий термін наразі удвічі більше, ніж прихильників. Тому не буде Залужного — його нішу "нової надії нації" обов’язково займе хтось інший.
Але референдум ламає усю цю соціологію. Поряд з симпатіями з’являється ще один потужний критерій вибору між кандидатами: вони за чи проти мирної угоди.
В законі записано: "Всеукраїнський референдум щодо зміни території України — це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України". Отже, спочатку Зеленський має підписати мирну угоду, потім Верховна Рада (тобто монобільшість президентської партії) має її ратифікувати і винести на референдум. Тож в очах українців Зеленський буде чітко асоціюватися з цією угодою.
А інші кандидати? Їхня позиція наразі невідома (та й остаточного тексту угоди ще немає). Але можна впевнено спрогнозувати, що з’являться дві електоральні ніші: "лідер тих, хто проти Зеленського і його угоди" та "лідер тих, хто визнає необхідність угоди і звинувачує у цьому Зеленського".
Тобто українці постануть перед вибором між трьома варіантами: "за Зеленського і угоду", "проти Зеленського, але за угоду" і "проти Зеленського і угоди". Якщо кампанія буде чесною і демократичною, то в другий тур вийдуть останні два варіанти. А Зеленський — не вийде.
Сценарій імітації демократії
Звісно, описаний вище сценарій — це лише фантазії. Реалісти розуміють, що на Банковій будують геть інші плани. Поєднання виборів, референдуму і воєнного стану знадобилося, ясна річ, не для того, щоб погіршити електоральні перспективи Зеленського, а щоб їх покращити.
Базовий сценарій — виведення в другий тур Зеленського і кандидата, який позиціонуватиме себе як категоричний противник мирної угоди. Після того організувати перемогу Зеленського буде неважко навіть і без фальсифікацій. Достатньо буде налякати людей великою бідою: війна відновиться, Трамп почне карати Україну за непослух, Європа відвернеться, і зрештою доведеться підписувати набагато гірший мир, ніж зараз. Путін вчасно підтвердить: якщо ця угода зірветься, то наступні переговори йтимуть лише про капітуляцію України.
А де в цьому сценарій Залужний? Це залежить від того, як він себе спозиціонує. Якщо він виступить проти мирної угоди і пообіцяє, що можна здобути щось краще, то лякати людей великою бідою почнуть одразу ж. Якщо ж він захоче стати "лідером тих, хто визнає необхідність угоди і звинувачує у цьому Зеленського", то до першого туру лякати людей великою бідою не будуть, щоб забезпечити вихід у другий тур зручного для Зеленського конкурента. Завданням цього кандидата буде консолідувати навколо себе тих, хто проти угоди, і тим самим відтягнути у Залужного велику частину його електорату, та водночас перекладати на Залужного відповідальність за усі помилки керівництва держави з липня 2021 по лютий 2024 (коли він був командувачем ЗСУ).
Цьому сценарію мають допомогти воєнний стан, контроль над медіапростором і штучне скорочення строків кампанії. Запорука успіху — сфокусувати увагу суспільства на забезпеченні "демократичних стандартів" у день голосування та під час підрахунку голосів. Але доля виборів вирішуватиметься не в цей день, а протягом усієї агітаційної кампанії: чи матимуть команди конкурентів Зеленського рівні з його командою можливості вільно агітувати за свого кандидата та за свою позицію щодо мирної угоди.
