31-річний шкільний учитель з Каліфорнії Коул Томас Аллен, який влаштував стрілянину на заході у присутності президента США, для нинішньої американської адміністрації виглядає "ідеальним кіллером". Як і всі попередні, хто вчиняв замахи на Трампа
"Ідеальний божевільний" Коул Аллен
Під час прийому Асоціації кореспондентів при Білому домі, який відбувався у бальній залі готелю Washington Hilton, афроамериканець Коул Аллен влаштував стрілянину. Ніхто з можновладців не постраждав, Трампа та його дружину Меланію екстрено евакуювали з приміщення. Стрільця затримали. Легке ушкодження отримав лише агент Секретної служби, в якого встиг вистрілити нападник. Зі слів Аллена, він прийшов, аби вбити членів американської адміністрації, а не самого президента.
Розбір цієї ситуації триває, зокрема, вказують на помилки співробітників Секретної служби, які за інших обставин могли стати фатальними. Нападник жив у цьому готелі, що дало йому можливість безперешкодно перебувати в приміщенні, у зоні з послабленим контролем він зібрав зброю і проніс цілий дробовик. Крім того, у нього були ножі і пістолет. Якби нападником виявився не шкільний вчитель і репетитор, а добре підготовлений військовий, наслідки були б зовсім іншими. Стрільця затримали, але його появу все ж проґавили. Втім, Трамп похвалив Секретну службу за рішучість. Хоча у мережі є відео, що агенти першим рятували не його і першу леді, а віце-президента Джей Ді Венса. Трамп під час евакуації ще й упав.
Стрілець за освітою — бакалавр з інженерної механіки, магістр з комп’ютерних наук, працював учителем і репетитором із неповною зайнятістю, у 2024 році навіть отримав відзнаку "Вчитель місяця". Окрім вчителювання займався розробкою відеоігор. За всіма показниками — добропорядний громадянин. Але чим більше стає відомо про Аллена, тим "ідеальнішим убивцею" він постає для виборців Трампа — прихильник демократів з ознаками психічних проблем. У ЗМІ повідомляють: Аллен у 2024 році пожертвував $25 на виборчу кампанію демократки Камали Гарріс, а його сусід припустив аутичні розлади у нападника. Не виключено, накопають ще якісь деталі, наприклад, щодо сексуальної орієнтації. Нагадаємо першу заяву Трампа після інциденту. "Це все божевільні, з ними слід розібратися… Я вивчав випадки замахів. Вони завжди обирають найвпливовіших людей, таких як Авраам Лінкольн. Вони не нападають на тих, хто нічого особливого не робить. А ми багато зробили". Трамп припустив, що вбити нападник хотів саме його.
Аллену пред'явлено звинувачення за двома пунктами: "використання вогнепальної зброї під час насильницького злочину" та "напад на федерального офіцера з використанням небезпечної зброї". Він постане перед федеральним судом, засідання якого привабить багато преси, тож варто очікувати на нові факти. Тут варто згадати ще один важливий момент: міністерство юстиції США рекомендує відновити смертну кару на федеральному рівні за найтяжчі злочини. Аллен може потрапити до числа тих, кого засудять до страти.
Що не так із попередніми замахами на Трампа
За останні два роки це четвертий замах. Глава Білого дому розповідав, що двічі його намагалися вбити іранці, але про ці випадки широкій громадськості невідомо. Тому коротко про відомі інциденти. Перший стався 13 липня 2024 року на передвиборчому мітингу поблизу міста Батлер, штат Пенсільванія. Підозрюваним назвали 20-річного місцевого мешканця, доцента з інженерних наук Томаса Метью Крукса, який працював дієтологом у будинку для людей похилого віку. Він був ліквідований спецназом. Крукс стріляв кілька разів зі снайперської гвинтівки. Перший постріл зачепив вухо Трампа, іншими стрілець убив одного учасника передвиборчої акції, ще кількох поранив.
Чітких політичних поглядів нападник не мав. Відомо, що жертвував маленькі суми демократам, але зареєструвався як виборець республіканців. Справжні мотиви Крукса назавжди залишаться таємницею. Проте існують конспірологічні припущення, що він міг діяти за чиєюсь вказівкою. Штат Пенсільванія у 2024 році відносився до так званих "хитких", у підсумку на виборах у листопаді виборці штату віддали перевагу Трампу, а не Гарріс. Спрацював замах чи роздача грошей пенсільванцям, влаштована мільярдером Ілоном Маском під виглядом добровільного залучення підписантів петиції на підтримку Трампа, — тема для роздумів. Але свою вагому роль поцарапане праве вухо кандидата в президенти точно відіграло. Та й Крукс гарно ліг у технологічну рамку — божевільний одинак, який хотів прославитися вбивством майбутнього президента.
Наступний замах та його виконавець 58-річний Раян Веслі Рут — взагалі стали ідеальними для передвиборчої кампанії Трампа. 15 вересня 2024 року Рута зі стріляниною затримали поблизу поля для гольфу Вест-Палм-Біч у Флориді, де саме тоді знаходився кандидат-республіканець. З’ясувалося, що зловмисник симпатизував Україні та підтримував політичних опонентів Трампа. Той скористався зручною нагодою і накинувся зі звинуваченнями на Джо Байдена і Камалу Гаррріс. За його словами, нападник повірив риториці демократів і діяв згідно з нею, "їхня риторика змушує в мене стріляти, хоча я — той, хто збирається врятувати країну, а вони руйнують країну — як зсередини, так і ззовні". Якби другого замаху на Трампа не було, його варто було придумати. 4 лютого цього року Рута засудили до довічного ув’язнення.
Третій замах, точніше, дуже невдала спроба, стався у ніч проти 22 лютого цього року. 21-річний Остін Такер Мартін, озброєний дробовиком та каністрою з бензином, проник до резиденції Трампа у Мар-а-Лаго, але був помічений охороною. Він відмовився виконувати накази охоронців і ті непроханого гостя ліквідували. Під час розслідування з’ясувалося, що Мартін — художник, його родина підтримує Трампа, а він був аполітичним. Тут справжні мотиви зловмисника, як і в історії із замахом у Батлері, достеменно невідомі.
Хто ж зацікавлений в атентаті Трампа?
Політика глави Білого дому з руйнування світового порядку та глобальних економічний зв’язків дратує мільярди людей, однак спроби замаху на нього вчиняють американці, яких сам Трамп називає "божевільними". Якщо на Джо Байдена замахів не було, а на Трампа чотири за півтора роки, мабуть, цьому можна знайти пояснення. Перше — контроверсійність цієї фігури. До нього з такою ж проблемою стикався Барак Обама. За його каденції було 5 спроб замаху, шоста вже після відходу від влади. Але тільки один дійшов до реалізації, — в листопаді 2011 року психічно хворий Оскар Раміро Ортега-Ернандес відкрив вогонь убік Білого дому, ніхто не постраждав. Кілька інших спроб замаху на Обаму пов’язані із расистськими поглядами зловмисників.
Трамп має характерну рису — вірить у своє месіанство. Тим самим ніби притягає до себе зловмисників, які хочуть ввійти в історію вбивством такого лідера. Звідси друге пояснення — підвищення градусу конфліктності в американському суспільстві, викликане діями, а особливо різкими та неврівноваженими заявами Трампа. Неспокій у суспільстві та радикалізація є подразниками для людей із нестійкою психікою. Тому мають рацію радники, які рекомендують президенту США обмежити спілкування з пресою узгодженими заявами та зменшити кількість дописів у соцмережах. Утім, навряд чи Трамп до них прислухається навіть після стрілянини, влаштованої Алленом. А особливо, якщо цей інцидент трохи поправить ситуацію з падінням його рейтингу.
Хоча глава Білого дому звинувачує демократів у риториці, яка підштовхує до замахів на нього, як раз демократам його смерть до закінчення президентства не вигідна. Так само не вигідні замахи на членів республіканської партії, адже такі речі викликають емпатію виборців до жертв. Опозиція готується зруйнувати республіканську більшість в обох палатах Конгресу на проміжних виборах у листопаді шляхом народного волевиявлення, а не пострілами в політичних опонентів. А от оточення Трампа та світовий ультраправий інтернаціонал, для якого нинішній глава Америки є символічною фігурою, може сподіватися на зиск від подібних інцидентів. У разі смерті Трампа, природної або наглої, до президентських виборів США керуватиме Венс з украй правим колом прихильників. Ну а Трамп буде їхньою іконою, їхнім переможним аргументом. Ті ж, хто вважає, що правління нинішнього капітана Америки має стати щепленням від популізму, точно не зацікавлені в його канонізації. Ні живим, ні мертвим.
