1. Попри те, що російська влада вже ухвалила рішення не проводити повноцінний парад, Путін змушений принижуватися і просити перемирʼя. Але, попри це, я б не переоцінював всю цю історію для внутрішньої російської аудиторії. Це приємна сатисфакція для нас, це розширення кола тих, хто сумнівається, але це ще далеко не злам системи.
2. Імперії валяться не з однієї причини, а за сукупністю факторів. І один із вагомих факторів — брехня влади через безсилля. Про це я докладно свого часу писав у книзі "Як зруйнувати русскій мір". Зараз лише скажу: для Союзу таким фактором став Чорнобиль. Влада відносно легко впоралася з переселенням, будівництвом та іншими речами, але сталося так, що мільйони людей одночасно побачили, що влада бреше не з точки зору сили, а з позиції безсилля. І це — один із вагомих факторів підриву довіри до влади й віри у владу.
3. Зараз ми переживаємо кінець першої серії "Король голий". І її квінтесенцією є слова одного з воєнкорів: "Досить брехати, що ми воюємо на пів сили. Ми воюємо на повну, і залишилося випробувати ядерку і мобілізувати мільйон". Звернення Путіна до Трампа — це красивий фінал цієї серії довжиною в чотири роки, два місяці і шість днів.
4. Путін остаточно перейшов до режиму самозбереження. Автократія ж живе доти, доки вона розширює свої рамки (сподіваюся, більш детально напишу про це у своїй наступній книзі). На жаль, цей процес "звуження в самозбереження" може бути більш ніж довгим.
5. Із позитиву: все, що я розумію про Путіна — він неймовірний боягуз. А тому він завжди запізнюється на 1-2 кроки.
