Білоруська армія спільно з російськими структурами значно посилила інформаційний тиск і гібридні провокації проти Литви, використовуючи інциденти на кордоні для демонстрації уявної слабкості НАТО.
Згідно з щорічним оглядом Департаменту стратегічних комунікацій Литовської армії за 2025 рік, Мінськ і Москва активно представляють будь-яке порушення повітряного простору або морських кордонів як доказ нездатності Литви та Альянсу захистити свої території. Директор департаменту Лютаурас Багочюнас підкреслив, що основною метою цієї діяльності є вплив не тільки на литовське суспільство, але і на західну аудиторію, щоб виставити відносини між Вільнюсом і Мінськом ірраціональними і шкідливими для самої Литви.
Минулого літа інтенсивність гібридних атак досягла серйозних масштабів: на територію Литви неодноразово залетали російські безпілотники типу «Гербера», а винищувачі РФ порушували повітряний простір. Крім того, різко зросла кількість запусків метеозондов з контрабандою з Білорусі, через що владі доводилося тимчасово закривати аеропорт Вільнюса. Кожен такий випадок моментально підхоплювався пропагандою, щоб підірвати довіру до державних інститутів і послабити волю народу до опору. При цьому білоруська сторона використовувала дзеркальну тактику, звинувачуючи саму Литву в провокаціях і запуску куль у бік Білорусі.
Особливу увагу ворожі канали приділяли Балтійському морю і Калінінградській області. Пропаганда активно атакувала місію НАТО «Балтійський страж», називаючи її сучасним піратством і звинувачуючи Альянс у плануванні блокади Калінінграда. Аналітики відзначають, що така гостра реакція викликана винятковою важливістю для Кремля діяльності його «тіньового флоту», що дозволяє обходити нафтові санкції. Інформаційні атаки мали подвійний характер: з одного боку, Литву звинувачували в небезпечній мілітаризації кордонів, а з іншого — намагалися переконати населення, що витрати на оборону марні і лише ведуть до зубожіння громадян.
Після повернення Дональда Трампа в Білий дім риторика Москви на адресу Вашингтона стала більш обережною, при цьому головною мішенню погроз були обрані європейські країни. Прямі ядерні залякування частково змінилися акцентом на застосуванні ракети «Орешник», якій нібито неможливо протистояти. Також зафіксовано активне використання штучного інтелекту для створення фальшивих зображень і дипфейків, хоча основні тексти поки що пишуться людьми.
Військові аналітики Литви попереджають, що найближчим часом тиск з боку Білорусі не зменшиться. Режим у Мінську оперативно адаптується до політичної ситуації, використовуючи навіть внутрішні литовські дискусії, наприклад, навколо створення полігону в Капчяместісі, просто копіюючи аргументи місцевих критиків у свої канали. Представник армії Агне Ейдимтайте зробила висновок, що, незважаючи на адаптивність методів, основні ворожі наративи залишаться незмінними, а головною метою, як і раніше, буде спроба залякати західні суспільства і припинити підтримку України.
