Вихід російських підрозділів з міста Кідаль на півночі Малі у квітні 2026 року став для Москви втратою не лише стратегічної території, а й статусу ключового гравця в регіоні. 
Про це пише
CNN.
Відступ «Африканського корпусу Міністерства оборони РФ» завдав серйозного удару по престижу Кремля. Росія тривалий час намагалася позиціонувати себе як провідного гаранта безпеки в Сахелі — великому регіоні, що включає Малі, Буркіна-Фасо, Нігер, Чад та низку інших держав. Однак нездатність утримати позиції продемонструвала вразливість російської стратегії в Африці.
Провал у Малі експерти називають ще одним ланцюжком у ланцюзі геополітичних невдач Москви. На думку спостерігачів, це свідчить про фактичну нездатність Росії ефективно підтримувати своїх багаторічних союзників, як це вже траплялося в Сирії з Башаром Асадом або у Венесуелі з Ніколасом Мадуро. Місто Кідаль на північному сході Малі було захоплене малійською армією спільно з російськими найманцями у 2023 році. Той період вважався піком російського впливу на континенті: на саміті «Росія-Африка» Володимир Путін заявляв про укладення пактів про військове співробітництво з понад 40 країнами регіону.
Спочатку військова присутність Росії в Африці забезпечувалася «ПВК Вагнера», що діяла в Лівії, Мозамбіку та Центральноафриканській Республіці. Пізніше на зміну приватній компанії прийшов «Африканський корпус», який перейшов під пряме управління Міністерства оборони РФ. Захоплення Кідаля у 2023 році аналітики називають єдиною значущою перемогою росіян за останній час, тоді як інші амбітні плани Москви щодо розширення впливу так і не були реалізовані.
Керівник програми Сахеля німецького аналітичного центру Фонду Конрада Аденауера Ульф Лессінг зазначив, що падіння Кідаля та зафіксоване на відео принизливе відступлення російських військових завдали величезної шкоди репутації Москви та її амбіціям на континенті. Водночас аналітики вказують на складну дилему для місцевого режиму. Незважаючи на поразку, Росія залишається єдиним партнером, готовим безпосередньо задіяти свої бойові сили на передовій. Як підкреслив Ульф Лессінг, у влади Малі в поточній ситуації фактично немає іншого вибору, окрім як продовжувати співпрацю з Росією для боротьби з повстанцями.
