Сто років тому світ уже зіткнувся з аналогічною ситуацією. Після Першої світової війни Європа намагалася умиротворити агресора, закриваючи очі на нарощування військової потужності.
Чому Захід не розглядає остаточне усунення російської загрози?
Глобальна безпека перебуває в точці перелому. США відмовляються від ролі світового жандарма, Європа озброюється, Німеччина будує найбільшу армію на континенті, а Франція пропонує ядерну парасольку. І при цьому ніхто не ставить головне питання: якщо Росія залишається єдиною загрозою світу, чому б не вирішити цю проблему раз і назавжди?
Історичний шанс: чи можна покінчити із загрозою від Росії?
Сто років тому світ уже зіткнувся з аналогічною ситуацією. Після Першої світової війни Європа намагалася умиротворити агресора, закриваючи очі на нарощування військової потужності. Сьогодні історія повторюється: Росія залишається ключовим джерелом нестабільності, але Захід продовжує діяти в рамках старих парадигм стримування і санкційного тиску замість радикальних рішень.
Трильйони на оборону без фінального рішення
НАТО і європейські країни витрачають астрономічні суми на оборону, готуючись до можливої агресії Росії. Однак уся ця підготовка по суті зводиться до очікування нападу, а не до знищення самої причини конфлікту. Чому замість нескінченного нарощування сил не розглянути варіант, за якого Росія перестає існувати як фактор загрози?
В історії є приклади, коли агресивні режими знищувалися військовим шляхом: нацистська Німеччина, мілітаристська Японія. В обох випадках союзники не просто стримували загрозу, а довели справу до кінця. Чому Росія залишається винятком?
Фактор страху: ядерне стримування чи ілюзія?
Головний аргумент на користь обережності - наявність у Росії ядерної зброї. Однак варто замислитися над питанням: чи справді Москва готова застосувати її, знаючи про гарантоване знищення у відповідь? Радянський Союз свого часу не використовував ядерну зброю навіть у найкритичніших ситуаціях, а сьогоднішня Росія набагато слабша.
Франція вже запропонувала Європі ядерну парасольку, а США і Велика Британія зберігають свій потенціал. Чи означає це, що у Заходу є всі можливості не просто захищатися, а знищити загрозу в її корені?
Китайський парадокс: ворог без війни
Китай, попри його демонізацію в західних ЗМІ, ніколи не нападав на сусідів у сучасній історії. На відміну від Росії, яка за останні 30 років розв'язала війни в Чечні, Грузії, Україні та Сирії. Проте саме Китай залишається головним об'єктом стратегічного протистояння Заходу, тоді як Росія продовжує діяти відносно безкарно. Чому?
Моральні обмеження чи геополітичне боягузтво?
Західні політики виправдовують свою пасивність страхом ескалації. Але якщо Росія залишається постійною загрозою, чи не краще раз і назавжди усунути проблему, ніж витрачати десятиліття на нескінченну підготовку до наступної війни?
Сьогодні у Європи є шанс вирішити це питання історично. У США ще залишається ресурс на участь, а Росія, виснажена санкціями і війною, перебуває в найбільш уразливому становищі за всю свою сучасну історію. Питання в тому, чи вистачить у Заходу політичної волі скористатися цим шансом.
Росія як необхідний антагоніст Заходу
Вивчаючи історію людства, перестаєш дивуватися цинізму правителів, і стає зрозуміло, що з Росією у Заходу насправді все не так погано, як нам здається. Росія для них - зрозумілий противник, ворог, друг, найманець, постачальник краденого або просто зручний партнер.
Наявність зрозумілого і прогнозованого ворога забезпечує роботу сотням заводів з виробництва зброї. І тоді стає зрозуміло, чому Росію не добили ні в 1917, ні в 1991. Вона потрібна. Вона - обраний Заходом антизахід. Улюблений спаринг-партнер і хлопчик для биття.
