Російський диктатор Володимир Путін сподівається, що США якимось чином переконають себе, що Україна не може досягти успіху. Цьому не варто піддаватися.
Про це у
матеріалі The Washington Post пишуть члени Сенату США: демократка Джин Шагін та республіканець Мітч Макконнелл.
У лютому 2022 року адміністрація Байдена надала Конгресу США похмуру оцінку здатності України стримувати війська РФ. Вони свідчили, що Київ впаде за кілька тижнів або навіть раніше.
Проте РФ була змушена відступити. Путін не зміг не лише встановити лояльний уряд у Києві - його військам не вдалося закріпити поблизу української столиці. Україні вдалося відтіснити російські війська на Далекому сході країни, де Росія намагається захопити територію з 2015 року.
"Після майже чотирьох років боїв Росія втратила близько третини своїх стратегічних бомбардувальників і продовжує втрачати техніку значно вищими темпами, ніж Україна.
Саме Росія зазнала понад 1 мільйона втрат, загиблими і пораненими, у виснажливих битвах, які сама ж і спровокувала. Експерти, які передбачали швидку поразку України, помилялися у 2022 році, і вони помиляються сьогодні", - пишуть члени Сенату США.
І республіканці, і демократи критикували надмірну обережність адміністрації Байдена, що відмовлялася дати Україні необхідну зброю, коли вона могла б досягти найбільшого успіху.
Українці могли б досягти вирішальної перемоги та тривалого миру, якби їм просто надали винищувачі, засоби протиповітряної оборони та далекобійну зброю, коли вони просили їх у Байдена. Проте допомога США часто була занадто малою та занадто запізнілою.
"Це вагання також дало Китаю, Ірану, Північній Кореї та іншим країнам, які працюють разом, щоб підірвати американські інтереси, нові підстави сумніватися в нашій надійності та силі", - зазначають автори.
Сенатори вважають, що Трамп, на щастя, не втратив можливості завершити цей конфлікт на вигідних для України, США та Заходу умовах. Проте він не має повторювати ту саму помилку, якої припустився його попередник у 2022 році.
"Представники адміністрації заявляють, що "падіння" міста Покровськ є показником того, що чекає на Україну далі. Втім, Покровськ, населення якого ще до війни становило лише близько 60 тисяч осіб, досі не впав.
І за весь півторарічний період, протягом якого росіяни намагаються взяти це відносно невелике місто, їхні мізерні просування були досягнуті ціною колосальних матеріальних і людських втрат", - наголошується у матеріалі.
Шагін та Макконнелл нагадали, що РФ платить надзвичайно високу економічну ціну за прагнення Путіна до слави й крові.
"Доходи Росії від нафти й газу скоротилися більш ніж на 30 відсотків через удари по енергетичній інфраструктурі. Кремль продає золото, щоб стабілізувати фінанси й уберегти еліти від реальної вартості путінської війни.
Близько чверті російських компаній нині є банкрутами або перебувають на межі банкрутства. Росія не може дозволити собі цю війну, але може її затягувати", - наголосили вони.
На їхню думку, Путін, можливо, намагається виграти час, але він затягує цей конфлікт не тому, що це його улюблена тактика. Він робить це тому, що не здатен здобути вирішальну перемогу. Він сподівається, що повільне виснаження розколе Захід.
"Натомість США мають стояти пліч-о-пліч з європейськими союзниками, які значно інвестують у власну оборону та вже перевищують американську підтримку України.
Якщо й існують економічні плоди миру, то вони полягають у співпраці з інноваційною, орієнтованою на Захід Україною та відродженою Європою, а не з банкрутуючою й відсталою Росією", - вважають автори.
Вони нагадали, що Віткофф вже 6 разів відвідував Росію та працював над тим, щоб Путін отримав запрошення до США.
Проте росіяни майже не просунулися у своєму наземному наступі проти України, вони не зрушили ні на крок і в переговорах зі Сполученими Штатами.
"Справедливо запитати, якою має бути кінцева мета США. Війни закінчуються, коли змінюється вплив. Якщо США та їхні союзники хочуть досягти мети шляхом переговорів, єдиний перевірений, життєздатний шлях - це зміцнити позиції України, а не послабити її", - пишуть сенатори.
Вони наголосили, що відмова від України чи надання Росії того, що вона не може здобути на полі бою, не принесе тривалого миру.
"Путін хоче більшого, ніж Донбас - він прямо заперечує суверенітет України. А його амбіції поширюються на країни Балтії та інші країни, які колись були в полоні Радянської імперії.
Конгрес має низку двопартійних інструментів для посилення тиску на Путіна. У жовтні Комітет Сенату з міжнародних відносин висунув заходи щодо посилення санкцій, обмеження підтримки Китаєм російської військової машини та дозволу на переказ заморожених російських активів на підтримку України.
Нещодавні санкції адміністрації Трампа проти "Лукойла" та "Роснєфті" мали глибокий ефект, але потрібно набагато більше", - вважають сенатори.
Шагін та Макконнелл зазначили, що Путін робить ставку на те, що США самі переконають себе в неспроможності України досягти успіху.
"Останні чотири роки показують протилежне. Україна кинула виклик усім очікуванням, включаючи наші власні. Київ не програє, а Москва не перемагає. Вашингтон має підтвердити рішучість України ясністю, якої вимагає цей момент", - підсумували вони.
