Те, що ще вчора Bloomberg описувало як підготовку до першого розміщення юаневих держоблігацій, сьогодні вже підтвердилося фактичним стартом — москва випустила папери на 20 млрд юанів. Цей крок не демонструє силу, а лише масштаби ізоляції: країна, якій перекрили доступ до доларів і євро, тепер вимушено шукає фінансування там, де ще готові розмовляти — у Пекіна.
Про це пише
Financial Times.
москва випустила держоблігації на 20 млрд юанів ($2,8 млрд), скориставшись низькими ставками в Китаї — контрастом до російських реалій, де ключова ставка перевищує 16%, а інфляція тримається близько 7%.
▪️ Мінфін розмістив 12 млрд юанів до 2029 року під 6% і 8 млрд — до 2033 року під 7%.
▪️ Понад половину паперів придбали банки — переважно ті, що давно накопичують юаневу ліквідність через двосторонню торгівлю.
Для Пекіна це частина стратегічної гри: він послідовно намагається інтернаціоналізувати юань і витісняти долар на тлі глобальних геополітичних зрушень. У 2024–2025 роках у Китаї вже розміщували позики Угорщина та емірат Шарджа, а низка країн Азії розглядає юаневі випуски у 2025 році.
Для росії ж юань фактично став резервною валютою — після замороження активів ЦБ у 2022 році в ФНД залишилося близько $50 млрд, переважно в китайській валюті. Але навіть на ринку офшорних «димсам»-облігацій рф платить значно дорожче за інших емітентів: наприклад, Банк розвитку Казахстану брав під 3,3%, тоді як москва — під 6–7%.
Санкції на доларове фінансування та падіння енергетичного експорту змушують росію шукати альтернативи для покриття зростаючого бюджетного дефіциту. Вихід на юаневі позики — це не лише економічна необхідність, а й демонстрація фактичної згоди москви рухатися в руслі геоекономічних інтересів Китаю.
Як підкреслює експерт Максиміліан Хесс, Пекін «дав своє негласне схвалення», отримуючи в обмін ще більший вплив на російську фінансову систему — і ще одного залежного позичальника.
