Військові видатки федерального бюджету росії у січні–вересні 2025 року досягли чергового історичного максимуму – 11,854 трлн рублів. Це на 30 % (2,763 трлн рублів) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Порівняно з 2023 роком воєнний бюджет збільшився на 95 %, із 2022 – на 173 %, а щодо 2021 – на 295 %, тобто майже вчетверо.
Ціна «сво» становить 1,32 трлн рублів на місяць, або 43,4 млрд на день, чи 1,9 млрд рублів на годину. На фінансування війни кремль уже спрямовує 44 % усіх зібраних федеральним бюджетом податків і 39 % його сукупних витрат.
Сукупна вартість війни проти України для російських платників податків сягнула 42,343 трлн рублів, або приблизно $542 млрд. Це еквівалент 24 річних бюджетів усієї системи вищої освіти росії, 22 років федеральних видатків на охорону здоров’я і майже 80 річних бюджетів таких великих регіонів, як Свердловська область (530 млрд рублів) чи Краснодарський край (600 млрд рублів).
Незважаючи на нарощування оборонного виробництва, російський військово-промисловий комплекс залишається структурально подібним до радянського – він поглинає ресурси, але не створює економічної віддачі. Поточна динаміка демонструє, що ВПК рф перетворюється на класичну «чорну діру» для бюджету, витісняючи цивільні інвестиції, обмежуючи технологічний розвиток і цементуючи модель, у якій військові витрати генерують не зростання, а хронічні фіскальні ризики.
Такий дисбаланс вказує на те, що російська економіка рухається не за логікою індустріального розвитку чи модернізації, а за логікою виживання воєнного бюджету, який дедалі агресивніше поглинає ресурси, необхідні для довгострокового економічного зростання.
