Росія зіткнулася з гострою демографічною кризою, яку Кремль тепер намагається приховати та компенсувати за рахунок масштабного залучення громадян із західних країн. З метою заповнення дефіциту робочої сили та населення влада запустила нові програми репатріації та почала видавати так звані «візи цінностей». Жителям США, Німеччини, Ізраїлю та країн Балтії активно рекламують образ Росії як оплоту стабільності, економічного зростання та традиційних цінностей. Однак, за оцінками експертів, ця кампанія повністю провалилася: приплив мігрантів за програмами переселення співвітчизників впав до рекордно низьких 26,7 тисячі осіб у 2025 році.
Демографи підкреслюють, що ці заходи безнадійно запізнилися, оскільки країна увійшла в чергову глибоку демографічну яму, що триває ще з часів Другої світової війни, і чисельності закордонних співвітчизників фізично не вистачить, щоб закрити цю діру.
Причиною різкого спаду динаміки став не тільки загальний підрив репутації держави, а й внутрішні бар'єри. З 2024 року для переселенців запровадили обов’язковий іспит з російської мови, через що понад половина заявників одразу отримують відмову. Самі програми створювалися силовиками та економістами не заради допомоги людям, а для затикання дірок на ринку праці в депресивних регіонах — при цьому Москва та Санкт-Петербург учасників взагалі не приймають. Рекламу переїзду жорстко націлюють на людей, незадоволених західними податками та ЛГБТ-порядком денним, залучаючи їх до закритих проєктів на кшталт селища Доброград. Багато російськомовних жителів, наприклад з Ізраїлю, погоджуються на паспорт лише з практичних міркувань, щоб пересидіти війну на дві країни, проходячи перед співбесідою в консульствах спеціальні рольові ігри для правильних відповідей на питання про підтримку СВО.
У реальності люди, які переїхали до Росії, стикаються з жорстким розбиттям ілюзій і принизливим ставленням з боку держави та місцевих жителів. Громадянин Естонії Данило, який втік до РФ по льоду Чудського озера в пошуках духовного порятунку, замість допомоги опинився зачиненим у псковському СІЗО, де вже чотири місяці страждає від холоду, мишей і примусових уколів заспокійливого.
Американські та європейські переселенці швидко виявляють, що в Росії неможливо вести бізнес без кримінал, ціни величезні, зарплати мізерні, а поліція бездіяльна. Іноземці масово скаржаться на бюрократію, житлове шахрайство, расизм і побутове насильство, відзначаючи, що реальне суспільство нескінченно далеке від консервативного ідеалу через повальні аборти та безбатьківство. У підсумку багато хто визнає переїзд величезною помилкою, стикається з безробіттям і таємно тікає назад на Захід або до Туреччини.
