Шостий апеляційний адмінсуд скасував наказ Держслужби з етнополітики і свободи совісті про затвердження висновку експертизи статуту УПЦ щодо зв’язків з РПЦ. У ДЕСС ситуацію не драматизують. Що ж відбувається насправді?
Одне судове рішення – дві різні інтерпретації
Державна служба з етнополітики та свободи слова опублікувала юридичне роз’яснення судового рішення. Там вказують на наступні моменти. По-перше, судді не скасували сам висновок релігієзнавчої експертизи, а тільки наказ про його затвердження. По-друге, мовиться не про відому експертизу про афілійованість УПЦ МП з РПЦ травня-червня минулого року, а про датовану січнем 2023 року, вона проводилася згідно з рішенням РНБО від 1 грудня 2022 року. Це дослідження встановило канонічно-церковний зв’язок УПЦ з московським патріархатом. Тобто висновки експертизи про афілійованість у цій справі взагалі не фігурують. Натомість ДЕСС дала можливість московським попам зачепитися за процедурну помилку.
10 січня 2023 року юрист МП протоієрей Олександр Бахов прийшов на засідання експертної групи і висловив вимогу про відвід чотирьох її членів із семи (відомих учених Ігоря Козловського, Олександра Сагана, Людмили Филипович та Юрія Чорноморця). ДЕСС мала окремо розглянути цю заяву, ухвалити відповідне рішення та повідомити Бахова у письмовому вигляді, а чиновники повідомили про своє рішення на офіційному сайті держслужби. Але Бахов захотів, щоб все було згідно з буквою закону — паперовим листом. Ось за цю дрібничку судді й зачепилися. У відомстві Віктора Єленського вже подали касаційну скаргу на це рішення Шостого апеляційного адмінсуду. Тобто можуть виграти касацію, а можуть і програти.
Тепер читаємо інтерпретацію цієї ж події на сайті УПЦ. Назва новини — "Апеляційний суд скасував висновок релігієзнавчої "експертизи" статуту УПЦ і зобовʼязав ДЕСС її переробити". У новинній подачі церковників рішення суду звучить дещо інакше: проведена раніше релігієзнавча експертиза була здійснена з істотними порушеннями процедури, які вплинули на її результат і правомірність. "Встановлене судом порушення процедури є істотним, оскільки зумовлює дефектність як висновку релігієзнавчої експертизи, так і оскаржуваного наказу ДЕСС", — цитують вони рішення суду. Отже, УПЦ та її представник Бахов можуть святкувати перемогу, принаймні, пропагандистську. Їм вдалося судовим рішенням поставити на паузу, якщо взагалі не поховати, результати дуже важливої експертизи статуту церкви.
В чому справжня причина ухвали суду на користь московських попів
Статут про управління Української Православної Церкви схвалений Собором УПЦ 27 травня 2022 року в Свято-Пантелеймонівському жіночому монастирі в Феофанії. Після цього в церкві митрополита Онуфрія наполягають, що не мають жодного стосунку до РПЦ. Такий зв’язок очевидний для всіх, але експертиза перевіряла саме статут, а не громадську думку. Процитуємо важливий фрагмент висновку: "Відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою. УПЦ також не має статусу автономної Церкви, який би визнавався іншими церквами, а, отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб’єктності".
Урядовий законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій (відомий як "закон про заборону УПЦ МП") був поданий до парламенту 19 січня 2023 року, трохи раніше за оприлюднений висновок експертизи, проте саме він ліг в основу суспільно-правової легітимації цього законопроекту. Закон був ухвалений 20 серпня 2024 року і підписаний президентом Зеленським символічно на День незалежності 24 серпня.
У ДЕСС наполягають: сам висновок експертизи лишається чинним, у церкві ж вважають, що раз суд скасував наказ, значить, і весь висновок нелегітимний. І так вважатимуть не тільки прихожани московської церкви в Україні, а й лобісти, які працюють в коридорах влади, захищаючи УПЦ. Тепер у них на руках є рішення суду. Сталося це, очевидно, через недогляд ДЕСС, а його зумовила, скоріш за все, впевненість, що влада після засідання РНБО 1 грудня 2022 року не зверне зі шляху ліквідації МП. Тоді, нагадаємо, президент ще й запровадив санкції проти цілої групи осіб, серед яких опинилися попи-колаборанти, а також колишній настоятель Києво-Печерської лаври отець Павло (Лебідь) і воцерковлений олігарх Вадим Новинський. Влада з цього шляху і не звернула, але рухається ним неквапом, ніби даючи УПЦ час підготуватися до оборони.
До повномасштабного вторгнення існували підозри, що Банкова не хоче забороняти московську церкву в Україні сподіваючись на лояльність до владних кандидатів, насамперед до діючого президента, під час виборів. Російське вторгнення надовго зняло тему виборів, а з нею і розрахунок на лояльність УПЦ. Та й суспільство вимагало активних дій, влада не могла ігнорувати вимоги громадськості. Проте все одно залишала шляхи для відступу — закон, про який згадувалося вище, був відпочатку запрограмований на складнощі, адже передбачав можливість церковників судитися. Власне, історія про те, як суд частково, проте все ж задовольнив позов юриста УПЦ, саме про це. Хоча існував альтернативний більш жорсткий законопроект, але його ухвалювати не захотіли. Однією з ключових причин було те, що відмова від швидкої заборони московської церкви в Україні виглядала як елемент можливих торгів з Кремлем у разі мирних переговорів.
Росія регулярно у своїх вимогах згадує церковне питання, як і мовне, проте це не заважало СБУ всі ці роки ловити батюшок Онуфрія на антиукраїнській діяльності. Когось потім обмінювали, хтось досі сидить і чекає на обмін, когось відправили під домашній арешт. Але от що цікаво: після зміни керівника СБУ ловити попів МП стали менше. Очевидно, справа не в тому, що Василь Малюк цьому питанню приділяв більше уваги, а Євген Хмара, можливо, менше. Служба безпеки дотримується стратегічної лінії керівництва держави. Якщо воно знижує увагу до питання, це сигнал для всієї вертикалі.
Дуже чутливі до таких речей і судді. Сумнівно, щоби рік тому якийсь суд набрався духу ухвалювати рішення на користь московської церкви, а зараз вже можна. Причому почалося це не нині, а ще півроку тому. У жовтні 2025-го той-таки Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив ДЕСС у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову у справі щодо припинення релігійної організації Київської митрополії УПЦ. ДЕСС звернулася з апеляцією до Верховного суду і в середині грудня отримала відмову.
У Єленського слабкі юристи, а у московських попів сильні? Можливо, так і є. Також можливо, що судді тримають ніс за політичним вітром. Якщо головний офіс в країні починає демонструвати відступ від радикальної лінії, закликає не поспішати, навіщо суддям гратися в ініціативність. Бува завтра на Банковій оголосять, що УПЦ не має канонічно нічого спільного з московськими сатаністами Гундяєа, Онуфрію повернуть українське громадянство, а попередні рішення визнають помилковими…
