Як з'ясувалося, керівництво СБУ іноді змушує президента ламати власний сценарій
Не лише наркотики
Друга серія операції "Карфаген" дочекалася реакції президента. Насправді ситуація вийшла з-під його контролю — скандал став міжнародним.
"Важливо, щоб розслідування дало повну правду по цій ситуації, щоб замовники злочинів, замовники насильства проти людей були всі покарані. Знаю, що потрібна для цього підтримка партнерів — щодо цього так званого "Хімпрому", — і з Америкою про це вже говорили на відповідному рівні. Потрібен результат. Є інформація, що саме цей злочинець вже почав свої операції в Польщі. І також є інформація, що намагається зайти із синтетичними наркотиками в Німеччину. Ми передамо всю інформацію, яка у нас є, нашим партнерам", — повідомив Зеленський у відеозверненні до українців.
Але він сказав лише пів правди. Розслідування "Карфаген-2" стосувалося не лише зв’язків СБУ та Нацполіції з російським наркокартелем "Хімпром", а й іншої специфічної діяльності міжнародного масштабу.
"Детективи НАБУ встановили, що протягом 2026 року члени злочинної організації налагодили виробництво підроблених євро. Для цього вони облаштували в таємному місці цех зі спеціальним поліграфічним обладнанням і голографічними матрицями. Підробки виготовляли з імітацією захисних елементів, щоб їх було складно відрізнити від справжніх банкнот", — повідомили НАБУ та САП.
Євросоюз наразі наш найбільший донор як у плані закупівлі озброєнь, так і у плані фінансування нашого держбюджету. А ми віддячуємо йому за це фальшивими євро, які виготовляються під дахом державних силових структур.
Тому Зеленський не міг дозволити собі не помітити цей скандал. Якби він робив вигляд, що нічого особливого не сталося, це викликало б у західних партнерів підозри про його особисту причетність. І його вимушена реакція — це головним чином гра на публіку.
Втім, не лише на західну публіку, а й на українську. Бо скандал викликав великий резонанс навіть серед військових: виявляється, поки вони воюють, тилове СБУ веде спільні оборудки з російським наркокартелем, який співпрацює з російським ФСБ.
Від обіцянки до обіцянки
У тому ж відеозверненні Зеленський повідомив про своє обурення поганими новинами про СБУ. І цим він дав привід говорити про його намагання вийти сухим із скандалу щодо "Карфагена".
"На жаль, цей тиждень приніс зовсім інші новини про СБУ – відверто неприємно, відверто ганебно, абсолютно неприпустимі речі. І були вже через це звільнення в Службі безпеки України, і будуть ще інші кадрові рішення, — розповів він українцям. — І сьогодні ж я затвердив законопроєкт про повернення декларування для всіх працівників СБУ, щоб їхній спосіб життя та все, що є, були доступні для перевірок та відповідальності. Так само як і в інших органах, і, до речі, не тільки правоохоронних. Я прошу парламентарів ухвалити цей закон невідкладно".
Щиро обурюватися можна тими діями, про які ти не знав, які відбувалися за твоєю спиною. Але він знав ще у вересні.
16 вересня він заявив українцям: "Провів сьогодні нараду щодо подальших законодавчих кроків. Є рішення, які треба зробити. Буде рішення, що поверне декларування для правоохоронців і Сил безпеки, які не на війні, в такому обсязі, який гарантовано дозволить дійсно реально контролювати майновий стан і спосіб життя правоохоронців".
Потужно анонсував, а потім забув. А зараз знову згадав.
Забута невідкладність
Але внести законопроєкт — ще не означає забезпечити його прийняття. Якщо справді хочеш вирішити проблему і маєш належні засоби — вживаєш їх негайно. А коли хочеш лише зіграти на публіку — то гучно демонструєш рішучість, а потім тихо гальмуєш.
2 вересня Зеленський раптово вніс до Верховної Ради два законопроєкти про внесення змін до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу: №16013 "щодо захисту громадян, їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами й банківськими рахунками" та №16014 "щодо посилення відповідальності за організацію електронно-комунікаційних шахрайських організацій (шахрайських кол-центрів) та залучення до участі в них". Він визначив обидва проєкти як невідкладні та оголосив це народу у відеозверненні.
"Сьогодні ж я направив у Верховну Раду України два дуже важливі законопроєкти. Абсолютно актуальні. Треба повністю закінчувати з таким явищем, як шахрайські кол-центри. Буде посилена кримінальна відповідальність для тих, хто організовує кол-центри, хто багатіє з них і хто цю шахрайську діяльність так чи інакше проводить. Уже робляться необхідні кроки нашими правоохоронцями, і треба дати їм більше законодавчих інструментів. Я прошу парламентарів невідкладно розглянути ці законопроєкти", — заявив він.
А 4 вересня НАБУ і САП повідомили про першу частину операції "Карфаген" — це розслідування стосувалося саме кол-центрів. Тобто Зеленський знав, що НАБУ і САП це готують, і зіграв на випередження — продемонстрував, що він теж неабияк бореться.
Коли Зеленському справді потрібно, то його невідкладні законопроєкти приймаються негайно. А коли не потрібно — вони припадають пилом у Верховній Раді.
14 вересня правоохоронний комітет парламенту схвалив обидва проєкти. Наступного дня депутати включили обидва до порядку денного і прийняли у першому читанні проєкт №16013. 28 жовтня цей закон було прийнято у другому читанні, 6 листопада передано на підпис голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку.
А проєкт №16014 — про кол-центри — досі не винесено на голосування навіть у першому читанні. Навряд чи керівники парламенту та фракції "слуг народу" підступно ігнорують президентську невідкладність без вказівки самого Зеленського загальмувати цей проєкт.
Гра в чотири руки
Але проблема дещо глибша, ніж просто гра на публіку замість реальних дій. В цю гру Зеленський грає спільно з СБУ. Очільник СБУ Олександр Поклад теж демонструє рішучість як західним партнерам, так і українцям.
"Я на зв'язку з нашими колегами зі спецслужб країн-партнерів. Робимо все необхідне, щоб розслідування зазначених злочинів відбувалося і в інших юрисдикціях", — заявив він одразу після другої серії "Карфагена".
Однак за лаштунками його позиція інша. Саме завдяки йому перший заступник начальника департаменту захисту національної державності СБУ Сергій Дука 25 лютого 2026 року отримав від Зеленського військове звання генерал-майора.
В розслідуванні "Карфаген-2" Дука фігурує під прізвиськом "Акім". За словами керівника підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов, цей генерал забезпечував захист злочинної організації від уваги з боку своїх колег із СБУ.
Зараз керівництво СБУ реально підтримує Дуку. Коли НАБУ прийшло з обшуками до Дуки, ледь не дійшло до перестрілки між НАБУ та спецпризначенцями СБУ.
"Під час проведення детективами НАБУ законних слідчих дій на підставі ухвали слідчого судді ВАКС один із високопосадовців СБУ погрожує застосуванням вогнепальної зброї та не допускає детективів до місця проведення обшуку. Крім того, на місце проведення обшуку прибули спецпризначенці СБУ", — офіційно повідомило НАБУ вранці 4 листопада.
Подробиці розповів Абакумов у програмі "УП. Чат": "У вікнах будинку стояли двоє озброєних автоматами бійців СБУ, "скоріш за все "Альфа", а сам генерал вийшов до вікна на другому поверсі з пістолетом у руках. Я через гучномовець ще раз сказав: "Це НАБУ, ми правоохоронці. Ми не становимо небезпеки для життя та здоров’я людей, які знаходяться всередині. Ось моє посвідчення, ось ухвала. Не створюйте небезпечну ситуацію, націлюючи зброю на співробітників інших правоохоронних органів". Люди на контакт не пішли. Натомість генерал вибіг на балкон і почав молотком розбивати телефони — розбив вхлам повністю два телефони, плюс один жорсткий диск знищив. Під час цих перемовин на місце проведення цього обшуку почали підʼїжджати озброєні співробітники Служби безпеки, знову ж таки, спецпідрозділ "Альфа". Спочатку один мікроавтобус, потім другий мікроавтобус, потім третя машина".
Навряд чи Дука ними командував. Такі вказівки мали йти від керівництва СБУ.
7 листопада джерела "Української правди" в СБУ розповіли, що співробітники СБУ отримують у службовій розсилці повідомлення із закликом долучитися до збору коштів на заставу за Дуку. Наступного дня джерела УП поінформували, що збір на заставу за Дуку "поширюють серед працівників Головного управління "Д" та Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ. Оперативники мають перерахувати 50 тисяч гривень, начальники секторів та начальники відділів та їхні заступники — по 150 тисяч гривень".
Суд відправив Дуку під варту на 60 діб із альтернативою застави у 65 млн гривень. Тобто тисяча людей має скинутися в середньому по 65 тисяч, щоб зібрати таку суму. Таке може організувати, знову ж таки, лише керівництво СБУ.
Хто від кого залежить
"Антикорупційні органи попереджали Банкову та СБУ, що прийдуть по високопосадовців Служби, даючи можливість їх звільнити і зменшити репутаційні втрати, — стверджує журналіст Роман Романюк. — Наскільки мені відомо, в якихось неофіційних каналах слідчі давали зрозуміти і президенту, і Службі, що вони прийдуть до тих людей в керівництві Служби безпеки, яких вони зараз затримали. Вони сигналізували: "Зніміть їх, щоб ми затримали колишніх співробітників, а не діючих генералів".
Але Зеленський цього не зробив, хоча це було логічно якраз з погляду гри на публіку. Чому не зробив? Мабуть, з тієї ж причини, з якої він відклав анонсоване 16 вересня внесення законопроєкту про повернення декларування для всіх працівників СБУ та загальмував прийняття Верховною Радою його законопроєкту №16014 про кол-центри.
Злі язики кажуть, що від рішучих кроків Зеленського відмовило керівництво СБУ. Лише зараз він почав запізнілі рухи, які міг би зробити ще два місяці тому.
І ось це якраз проблема. Бо любов Зеленського до гри на публіку загальновідома. І коли він відмовляється від неї або згортає її на прохання СБУ, то постає питання: хто від кого більше залежить? СБУ від Зеленського чи він від неї?
