В українському інформаційному просторі знову понеслась брудна, зрежисована хвиля. Владні рупори, анонімні телеграм-канали Банкової та армія "корисних ідіотів" синхронно почали вкидати тези про неминучість проведення президентських виборів та навіть референдуму про "територіальні компроміси". Нам малюють красиву картинку "демократії" та "шляху до миру", яку нібито вимагає Захід. Але давайте називати речі своїми іменами: Зе-влада готує конституційний переворот.
Я не здивуюсь, якщо цей сценарій почнуть втілювати вже завтра. Проте це не стане порятунком. Це стане детонатором, який розірве Україну зсередини. Те, що нам подають як ліки, насправді є отрутою, звареною за рецептами Кремля і розлитою в пляшечки з етикеткою "Офіс Президента".
ПРЕЗИДЕНТ — НЕ ФЮРЕР
Почнемо з головного, про що мовчить "Єдиний марафон". Ще раз для тих, хто на Банковій втратив зв'язок з реальністю: Президент України — не фюрер, не цар і не бог. Він не має жодного права проголошувати якісь референдуми чи вибори на власний розсуд, а тим більше — підписувати антиконституційні зобов'язання щодо будь-яких виборів чи референдумів в Україні в міжнародних договорах. Якщо Володимир Зеленський справді офіційно виступить з цією авантюрою, це буде кваліфіковано як прямий замах на конституційний лад (ст. 109 ККУ) і провокування гострого внутрішнього протистояння.
1. "Поки що" не існує: Пряма заборона Конституції Зеленський говорить, що "поки що" про територіальний референдум не йдеться. Але я вам пояснюю: ніяких "поки що" і бути не може! Будь-який референдум щодо територій України буде протизаконним і антиконституційним апріорі.
Гортаємо Основний Закон:
Стаття 133: Автономна Республіка Крим, Севастополь, Донецька і Луганська області входять до складу України. Це аксіома.
Стаття 157: Чітко говорить: "Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України".
Тобто, жодний референдум про території не може вивести з України тимчасово захоплені рашистами регіони — це пряма заборона Конституції. Крапка. Взагалі, жодного правового механізму визнати окуповані території російськими не існує. Не треба навіть думати про це! Спроба винести таке питання на голосування — це державна зрада у чистому вигляді.
2. Заборона "пакетного" голосування Закон про всеукраїнський референдум прямо і недвозначно забороняє проводити референдуми одночасно з виборами. Це запобіжник від маніпуляцій. Намагання зламати Верховну Раду через коліно, щоб змінити цю абсолютно правильну заборону, буде скандальним.
3. Брехня про повноваження Конституція взагалі не дає президенту права самостійно призначати жодних референдумів на свій смак. У нього є повноваження оголосити референдум лише у двох виключних випадках (зміни до Конституції після голосування ВР або народна ініціатива з 3 млн підписів). Спроба призначити референдум указом президента без цих підстав одразу поставить Зеленського в один ряд із Лукашенком, Гітлером та Муссоліні. Всі вони любили плебісцити як інструмент диктатури.
ЧОМУ ВИБОРИ ЗАРАЗ — ЦЕ РОЗКОЛ
Крім юридичного нігілізму, є ще й політична реальність. Вибори під час війни — це не про демократію, це про легалізацію диктатури. Військові без права голосу. Як ви собі уявляєте вибори в окопах під КАБами? Мільйони захисників фізично не зможуть проголосувати. Переможець таких "виборів" не матиме довіри у армії. Це гарантований соціальний вибух.
Цензура і "Єдиний марафон". Обмеження прав і свобод, тиск СБУ на журналістів — це реальність, несумісна з демократією. Проводити кампанію в таких умовах — це фарс. Це спроба перетворити Україну на "керовану демократію" російського штибу.
І у нас зараз немає політичного ландшафту - війна забрала активних на фронт, когось вбила, а на політичну діяльність мають право тільки купка наближених до президента осіб.
ЧОМУ ВОНИ ТАК ПОСПІШАЮТЬ?
Чому влада так хоче "обнулити" ситуацію саме зараз? Тому що вантаж скоєних злочинів стає надто важким. Вони розуміють: без перезавантаження їх чекає тюрма. Аналіз подій показує, що демонтаж України почався задовго до 2022 року.
Оманська змова: Точка неповернення У січні 2020 року Зеленський таємно летить в Оман, де перебуває секретар Радбезу РФ Патрушев. Наслідки: миттєва зміна курсу. Прихід Андрія Єрмака — людини з російським шлейфом, яка узурпує владу. Початок епохи "розведення військ", розмінування і зазирання в очі Путіну. Є всі підстави вважати, що саме в Омані Зеленський отримав роль, яку виконує досі: роль президента, який здає інтереси країни, зберігаючи гарну картинку.
КАДРОВА ОКУПАЦІЯ: ВНУТРІШНІЙ ФРОНТ
Головний доказ роботи на ворога — це люди, яких Зеленський свідомо розставив на ключові посади.
Баканов та Наумов. Друг дитинства на чолі СБУ та його "гаманець" Наумов, який втік перед війною з картами мінних полів. Це була операція з осліплення спецслужби.
Руслан Демченко. Автор "Харківських угод", людина Януковича, призначена наглядати за розвідкою (!). Пряме запрошення ворога в Генштаб.
Олег Татаров. Кат Майдану, який зараз контролює всіх силовиків. Він потрібен Зеленському саме для проведення отих "виборів по-бистрому", бо він вміє "малювати" результати і саджати незгодних.
ФАКТИ, ЯКІ НЕМОЖЛИВО СПРОСТУВАТИ
Якщо кадрова політика була підготовкою, то дії 2019-2022 років — це виконання наказу.
Справа "Вагнерівців". Зеленський і Єрмак зірвали унікальну операцію з захоплення російських терористів, попередивши Лукашенка. Це державна зрада (ст. 111 ККУ).
Здача Цемаха. Зеленський віддав Путіну ключового свідка по MH17, врятувавши Кремль від Гааги.
Трагедія Півдня: Фактор Ваганяна. Це найстрашніший злочин. Свідчення підприємця Сергія Ваганяна та військових підтверджують: мінування Чонгару саботували свідомо. Замість дотів будували дороги для російських танків. Наказ не підривати мости відкрив ворота до Маріуполя і Херсона. Ворог пройшов маршем там, де мав горіти. Наслідок — тисячі загиблих, втрачена енергетика, окупація ЗАЕС. І наказ на це не міг дати рядовий сапер.
РЕПРЕСІЇ: СУДИЛИЩЕ НАД ГЕРОЄМ
Щоб зрозуміти суть режиму, подивіться на справу полковника Романа Червінського. Останнє засідання 26 січня 2026 року в Печерському суді — це вирок системі. Червінський — еліта розвідки, організатор операцій проти РФ. А його судить "кварталівська шобла".
Абсурд зашкалює. Справа сфабрикована на заяві "потерпілого"-фантома — контрабандиста, який ховається за кордоном і змінює прізвища! Прокурор Хворостян ховає очі і "блимає як Сірко з пасльону", бо не може пояснити людям, чому Герой України сидить під нічним арештом, а Баканов, Резніков і Єрмак живуть у розкоші. Суддя Білоцерківець дозволяє собі запізнюватися, зневажаючи ветеранів у залі. Це помста. Зеленський боїться Червінського більше, ніж Путіна, бо Червінський — це живий свідок його зради, який знає правду про "Вагнергейт".
МОРАЛЬНЕ БАНКРУТСТВО
В інтерв'ю The Washington Post Зеленський зізнався: "Я знав, що буде війна, але не сказав людям, щоб не обвалити економіку". Він знав. Але замість евакуації дітей з Бучі та Маріуполя, він брехав про "травневі шашлики". Він свідомо обміняв життя десятків тисяч українців на свої рейтинги. Кров закатованих — на руках того, хто не попередив.
ТРЕБА ЗУПИНИТИ СЦЕНАРІЙ КАТАСТРОФИ
Володимир Зеленський дискредитував себе повністю. Як Президент — він готує узурпацію влади через незаконні референдуми. Як Лідер — він здав стратегічні інтереси держави. Як Громадянин — він збрехав своєму народові перед обличчям смерті.
Будь-які спроби президента протягнути сценарій власного переобрання "по-бистрому", записування таких сценаріїв у міжнародні угоди — це антидержавний заколот. Громадянське суспільство і відповідальні політики мають зробити все можливе, щоб зупинити цей сценарій ще до того, як президент наважиться озвучити його публічно.
План дій безальтернативний:
1. Жодних виборів і референдумів під час війни. Це аксіома.
2. Добровільна відставка Зеленського. Він має піти, поки не стало пізно.
3. Конституційний транзит. Влада переходить до Верховної Ради (спікера).
4. Створення Уряду Національного Порятунку (НУП). Фахівці, військові, опозиція. Без Єрмаків і Татарових.
5. Військовий трибунал. Повний аудит дій влади 2019-2025. Кожен, хто причетний до здачі Півдня і Оманської змови, має відповісти.
Ми маємо займатися обороною країни, будувати фортифікації і виробляти зброю, а не гратися в "керовану демократію" заради порятунку рейтингу однієї людини. Україна понад усе. Зеленський — це минуле, яке тягне нас на дно.
P.S.
Від автора: Цей матеріал є вираженням суб'єктивної думки автора та реалізацією його конституційного права на свободу слова та вільне вираження поглядів (ст. 34 Конституції України). Всі факти, викладені у статті, базуються на інформації з відкритих загальнодоступних джерел (ЗМІ, журналістські розслідування, інтерв'ю посадових осіб, офіційні документи). Висловлювання щодо дій посадових осіб є оціночними судженнями (відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію»), які відображають критичну позицію автора щодо ефективності державного управління в умовах воєнного стану.
Наведені нижче розслідування та офіційні документи підтверджують тези, викладені у статті:
1. Зрив спецоперації по "Вагнерівцях" (Держзрада):
Розслідування Bellingcat та The Insider, яке доводить факт підготовки операції та її злив після наради в ОП.
Inside the Wagnergate: The Sting That Failed (Bellingcat)
2. Поїздка в Оман та зустріч з Патрушевим:
Розслідування програми "Схеми" (Радіо Свобода), що фіксує переліт Зеленського та перебування Патрушева в Омані в один час.
"Оманлива відпустка". Розслідування "Схем"
3. Зізнання Зеленського про непопередження населення:
Інтерв'ю The Washington Post, де президент прямо каже, що не оголошував евакуацію заради економіки.
Zelensky interview transcript (Washington Post)
4. Здача Півдня та Чонгару (Факти):
Реконструкція подій 24 лютого від "Української Правди", де військові свідчать про непідірвані мости та відсутність мінування.
Реконструкція 24 лютого. Частина 1: Підготовка і початок вторгнення на Півдні (УП)
5. Справа генерала Наумова ("Гаманець" СБУ):
Розслідування "Схем" про втечу правої руки Баканова перед війною та його корупційні зв'язки.
Таємниця генерала Наумова (Радіо Свобода)
6. Руслан Демченко та "Харківські угоди":
Докази того, що куратор розвідки Демченко лобіював інтереси РФ у 2010 році.
Лобіст Харківських угод в РНБО (Радіо Свобода)
7. Олег Татаров (Роль на Майдані та контроль силовиків):
Матеріали Bihus.Info про минуле Татарова та його вплив на правоохоронну систему зараз.
Татаров. Все про "смотрящого" (Bihus.Info)
8. Агентура ФСБ в СБУ (Кулініч-Сівкович):
Опубліковані ДБР та СБУ перехоплення розмов, що підтверджують інфільтрацію ворога на найвищі посади.
"Кроти" в СБУ. Як вони працювали на Росію (BBC Україна)
9. Видача Цемаха Росії:
Матеріали про обмін ключового свідка по MH17 всупереч позиції Нідерландів.
Нідерланди шкодують, що Україна віддала Цемаха (Радіо Свобода)
10 Конституція України (щодо референдумів):
Текст ст. 157 та розділу III, що забороняє референдуми щодо порушення територіальної цілісності.
Конституція України (Офіційний сайт ВР)
