Комуністична партія Китаю проводить масштабні операції впливу за кордоном. Згідно з дослідженнями OpenAI, Meta та Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), Пекін розгорнув глобальну стратегію таємних операцій, у якій задіяні сотні співробітників і тисячі фейкових акаунтів. 
Про це пише
The Diplomat.
Використання штучного інтелекту, включаючи моделі ChatGPT, DeepSeek і Qwen, дозволяє китайським оперативникам планувати «кібер-спецоперації», генерувати контент і профілювати цілі з метою маніпулювання громадською думкою та придушення критики.
Однією з найбільш помітних тактик стало створення спеціалізованих моделей ШІ для управління світовим сприйняттям чутливих тем. Наприклад, запуск моделі DeepZang подається як інструмент для вивчення тибетської культури, але насправді додаток транслює виключно тези КПК, блокуючи питання про незалежність регіону або протести. Одночасно з цим Пекін застосовує агресивні методи для нейтралізації дисидентів: від створення підроблених некрологів з ШІ-фотографіями надгробків живих людей до подання сфабрикованих скріншотів і фальшивих судових документів адміністраціям соцмереж, щоб домогтися видалення акаунтів критиків режиму.
Для впливу на західних чиновників та аналітиків створюються вигадані структури, такі як консалтингова фірма «Nimbus Hub». Хакери використовують ChatGPT для складання бездоганних листів англійською мовою, запрошуючи американських держслужбовців на платні консультації, щоб під цим приводом вивідати інформацію про громадян США та федеральні об’єкти. Паралельно з цим у соціальних мережах, таких як Facebook та Instagram, діють скоординовані мережі фейкових сторінок. Вони маскуються під місцевих волонтерів (наприклад, на Тайвані), використовують проксі-сервери та традиційні шрифти, щоб розпалювати внутрішні розбіжності та підривати довіру до чинної влади.
У самій Європі вплив Китаю часто маскується під незалежну журналістику. У Чехії комерційна рок-станція роками транслювала програму, підготовлену Китайським міжнародним радіо (CRI), без явного вказівки на джерело. Застосовується й метод «відмивання» інформації: статті державних ЗМІ КНР передруковуються альтернативними місцевими виданнями як власні матеріали, що змушує читачів сприймати пропаганду як вітчизняну аналітику.
Пекін також активно використовує тактику «запозичення чужих вуст», наймаючи місцевих лідерів думок. Студентам у Чехії та Словаччині платили за запис відеороликів із гаслами КПК, а популярним тіктокерам організовували контрольовані поїздки до Сіньцзяну, щоб їхні звіти виглядали як незалежні репортажі про подорожі. У Чехії акаунт CRI у Facebook набрав понад мільйон підписників, що значно перевищує охоплення найбільших національних ЗМІ. Цей обманний маневр — залучення аудиторії аполітичним контентом з подальшим впровадженням стратегічних повідомлень — дозволяє Китаю впроваджувати свій порядок денний максимально таємно.
Величезний масштаб інвестицій і постійний акцент на приховуванні зв’язків з Пекіном роблять ці операції вкрай небезпечними. Мета кожної такої кампанії — представити іноземне втручання як органічну внутрішню діяльність. Хоча багато спроб мають обмежений успіх, їх одночасне поширення на десятках платформ вимагає від користувачів підвищеної цифрової грамотності. Розуміння того, що професійний профіль у LinkedIn або відео про подорож можуть бути частиною спланованої операції, стає ключовим інструментом захисту в умовах, коли вплив Китаю вкорінюється в самому серці демократичних інститутів Європи.
