Лише від Європи нині залежить спроможність Україні пережити збройний напад рф та дипломатичну зраду Вашингтона. Про це у колонці для The Guardian під заголовком: "Тільки Європа може врятувати Україну від путіна та Трампа – але чи зробить це?"
Про це
пише британський історик, журналіст і письменник Тімоті Гартон Еш.
Він нагадує, що російський диктатор володимир путін майже чотири роки веде повномасштабну війну проти України і цього тижня пригрозив, що росія "готова прямо зараз" до війни з Європою, якщо це буде потрібно, у свою чергу президент США Дональд Трамп продемонстрував, що Вашингтон "готовий продати Україну заради брудної угоди з путінською росією".
"Його нова Стратегія національної безпеки США передбачає "культивування опору нинішній траєкторії розвитку Європи в європейських країнах". Скільки ще ясності вам потрібно?", - запитує автор.
На його переконання, якщо Європа зможе забезпечити достатню військову та економічну підтримку для України та економічний тиск на росію, то "в якийсь момент у 2026 чи 2027 році структура стимулів для путіна зміниться".
"Його генерали скажуть йому: "Ми нікуди не просунемося", а його центральний банк скаже йому: "Економіка тріщить". Тоді припинення вогню вздовж існуючої лінії фронту стане більш імовірним. Важко уявити собі будь-який офіційний мирний договір, який могли б підписати і путін, і Зеленський, але довгострокове перемир'я є реалістичною можливістю", - впевнений Еш.
Він додає, що саме підтримка України - "це єдине, що може перетворити твердження "Європа може" на "Європа буде".
"Сила волі. Стратегічна рішучість. Бойовий дух. Сміливість поставити довгострокові колективні інтереси вище за короткострокові партійно-політичні можливості. Ми знаємо, що окремі країни робили надзвичайні речі попри всі труднощі в моменти екзистенційної небезпеки: Велика Британія у 1940 році, Україна у 2022 році. Але чи зможе наш різноманітний, складний, невпевнений у собі континент впоратися з цим серйозним, але все ж значно менш екстремальним викликом? Європа може, якщо забажає", - резюмує автор.
