Спецслужби Росії значно наростили гібридні операції проти критично важливої інфраструктури Європи, йдеться в новій оцінці Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), де детально описані масштаби, методи і стратегічні цілі зростаючої диверсійної кампанії Москви, яку Володимир Путін веде паралельно з війною проти України. 
Про це пише
Stratnews global.
Автори підкреслюють, що Росія веде нетрадиційну війну, намагаючись дестабілізувати європейські уряди, підірвати підтримку України та обмежити можливості НАТО реагувати. Дії включають підпали, саботаж, пошкодження підводних кабелів, глушіння GPS, шпигунство і завдання, що виконуються завербованими через інтернет посередниками, часто з числа мігрантів зі Східної Європи.
За даними доповіді, саме масове висилання близько 400 російських розвідників з Європи в 2022 році призвело до того, що Москва перейшла на модель, яку автори описують як гіг-економіку: куратори через Telegram доручають громадянам третіх країн операції, від дрібного вандалізму до диверсій на інфраструктурі.
Після повномасштабного вторгнення в Україну кількість гібридних атак різко зросла. Особливо часто мішенню ставали енергетика, транспорт, урядові структури та комунікаційні системи. Підкреслюється, що європейська інфраструктура вкрай вразлива через старіння мереж, застаріле програмне забезпечення, фрагментоване регулювання і велику роль приватного сектора. В особливо ризикованій категорії залишаються підводні кабелі, які забезпечують передачу 95% світових даних і практично не мають резервів.
Документ фіксує інциденти по всій Європі. Серед них — диверсії на високошвидкісних залізничних лініях перед Олімпіадою в Парижі, мережа шпигунських камер, помічених на залізницях Польщі, перебої у водопостачанні на німецьких і натовських базах, а також пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі, викликані операціями з перетягування якорів. Серед згаданих суден — Eagle S, імовірно пов'язане з російським тіньовим флотом і підозрюване в пошкодженні кабелю Estlink у Фінській затоці, а також Yi Peng 3, яке, як припускається, пошкодило кілька ліній зв'язку між Фінляндією, Німеччиною, Швецією та Литвою. Ремонт одного кабелю може обійтися в десятки мільйонів євро, при цьому економічний збиток значно вищий.
Незважаючи на зниження якості російських проксі-виконавців, кількість диверсій продовжує зростати. У доповіді йдеться, що в 2023–2024 роках кількість таких операцій збільшилася на 246%, а за перші п'ять місяців 2025 року зафіксовано щонайменше 25 випадків саботажу, шпигунства і вандалізму, спрямованих проти об'єктів, пов'язаних з НАТО. Серед них — вибухові пристрої в посилках, відправлених до логістичних центрів DHL у Німеччині, Польщі та Великій Британії. У доповіді зазначається, що це були випробувальні конструкції з легкозаймистими речовинами на основі магнію, захованими в електромасажери. Також згадується серія спроб підпалів у Німеччині та Польщі, пов'язаних з російськими агентами.
Європейська реакція, за оцінкою IISS, залишається неоднорідною. НАТО і ЄС посилили координацію — зокрема, через морські патрулі Baltic Sentry і операцію NorthSeal, запущену в 2025 році, — проте ці заходи все ще фрагментарні, запізнілі і дорогі. Автори вважають, що стратегія НАТО, заснована на стримуванні через зміцнення стійкості, не змогла зупинити російську модель маловитратних і малоризикованих диверсій.
У доповіді робиться висновок, що Європа, пропонуючи розглядати російські атаки як дії в сірій зоні, фактично створює умови безкарності. Відсутність чітких порогів і прозорих публічних оцінок не дає Москві відчути реальне стримування. Автори попереджають, що якщо Європа дозволить російському саботажу стати нормою, це призведе до довгострокового стратегічного ослаблення і нових прорахунків.
