Президент дослідницького інституту CNPC Лу Жуцюань наголошує, що подібні магістралі потребують колосальних ресурсів, величезної кількості робіт та тривалих переговорів. За його словами, реальні строки запуску становитимуть щонайменше 8–10 років, а не ті оптимістичні оцінки, якими традиційно оперує москва. 
У S&P Global Energy погоджуються: як зазначив Деніел Єрґін, хоч росія й намагається подати «Силу Сибіру-2» як гарантований мегапроєкт, фактичний графік буде значно розтягнутим — передусім через те, що Москва і Пекін досі не узгодили ключові цінові параметри.
На початку вересня сторони підписали меморандум щодо будівництва трубопроводу довжиною 6700 км, з яких 2700 км мають пройти територією рф. Монголія в цьому проєкті розглядається як транзитний коридор для прокачки до 50 млрд кубометрів газу на рік, а контракт передбачений на 30 років.
«Газпром» уже визнав, що поставки за «Силою Сибіру-2» будуть дешевшими за європейські, а чинний маршрут «Сила Сибіру» нібито має наростити експорт із 38 до 44 млрд кубометрів щороку.
Фактично ж російська влада намагається видати бажане за дійсне, просуваючи проєкт, який залежить від китайських інтересів значно більше, ніж кремль готовий визнавати. А затягування переговорів і небажання Пекіна переплачувати лише підкреслюють слабкі переговорні позиції москви на тлі її енергетичної ізоляції.
