Повернення Дональда Трампа до Білого дому поставило Європу перед екзистенційним викликом. Намір Вашингтона анексувати Гренландію – автономну територію Данії – створив безпрецедентний парадокс: Альянс, заснований на захисті від зовнішніх ворогів, опинився на межі міжусобного конфлікту. 
Про це пише
CNN.
Білий дім офіційно підтвердив, що розглядає варіант придбання острова, не виключаючи застосування військової сили. Заступник керівника апарату Стівен Міллер прямо заявив про повернення до політики домінування: «Ми – наддержава і будемо поводитися відповідно».
Прем’єр-міністр Метте Фредеріксен попередила, що напад США на іншу країну НАТО означатиме кінець системи безпеки, встановленої після Другої світової війни.
Еммануель Макрон та Кір Стармер уникають публічної критики Вашингтона. Причина прагматична –Європа потребує підтримки США для стримування Росії в Україні.
Адміністрація Трампа сприймає європейські «міжнародні тонкощі» як слабкість, наголошуючи, що світом керує лише сила та влада.
Експерти зазначають, що Європа фактично перебуває в заручниках власної безпекової політики. Протягом десятиліть передаючи оборону на аутсорсинг США, європейські лідери втратили важелі впливу. Навіть на тлі погроз Копенгагену, Париж і Лондон змушені домовлятися з Вашингтоном щодо мирного плану для України.
Наразі ЄС намагається знайти вихід, бо вже погодився на 15% тарифи у торгівлі зі США, сподіваючись «купити» лояльність Трампа. Деякі політики, як-от Рафаель Глюксманн, пропонують створити військову базу ЄС у Гренландії як сигнал стримування. США залишаються залежними від певних європейських розробок, наприклад, у сфері БПЛА, що може стати козирем у переговорах.
Попри те, що 72% американців виступають проти військової анексії Гренландії, адміністрація Трампа демонструє рішучість. Для Європи 2026 рік стає «мостом»: лідери намагаються виграти час для власного переозброєння, яке триватиме щонайменше 3-5 років, одночасно маневруючи між захистом територіальної цілісності Данії та підтримкою України.
