Європейські та американські виробники продовжують свою діяльність в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані, яка стала основним центром виробництва російських ударних безпілотників. 
Про це пише
Kyiv Independent.
Компанії з Бельгії, Німеччини, Швейцарії, Франції та США залишаються на цьому майданчику, незважаючи на те, що саме тут збираються тисячі дронів типу «Шахед», відомі в Росії під назвою «Герань». Цей гігантський промисловий об’єкт відіграє ключову роль у забезпеченні російської армії далекобійною зброєю, яка практично щоночі завдає ударів по енергетичній інфраструктурі, житлових будинках і соціальних об’єктах України.
Журналісти з'ясували, що західні компанії виявилися сусідами військового заводу: поруч із цехами зі складання безпілотників триває випуск німецьких стельових систем і трубопровідної арматури, швейцарських полімерів, бельгійських засобів гігієни та американської вогнетривкої кераміки. Багато з цих підприємств оселилися в «Алабузі» задовго до початку повномасштабного вторгнення, приваблені низькими податками та пільговими умовами. Після лютого 2022 року деякі фірми покинули ринок, проте низка великих західних гравців вирішила зберегти виробництво, незважаючи на введення санкцій США та Євросоюзу проти самої економічної зони та її керівництва.
Ситуація навколо «Алабуги» ускладнюється повідомленнями про порушення прав людини та використання примусової праці. Раніше стало відомо, що до складання дронів залучають студентів місцевого політехнічного коледжу, включаючи неповнолітніх віком від 15 років, а також молодих жінок з країн Африки.
Іноземних робітниць заманювали до Росії через соціальні мережі обіцянками навчання та роботи у сфері гостинності, але насправді їх залучали до небезпечного виробництва, де вони стикалися з важкими умовами та впливом їдких хімікатів. Інтерпол уже розпочав перевірку цієї програми з набору персоналу на предмет причетності до торгівлі людьми.
Згідно з даними розслідування, угода про передачу технологій для виробництва дронів підписувалася безпосередньо керуючою компанією ОЕЗ «Алабуга». Документи свідчать про те, що Росія прагне максимально локалізувати виробництво, замінюючи іранські компоненти власними та доступними на ринку західними деталями.
Експерти підкреслюють, що робота західного бізнесу в такому специфічному місці допомагає російській економіці підтримувати військовий потенціал і обходити обмеження. Хоча пряму співпрацю з військовим сектором компанії заперечують, їхня присутність у хабі, де створюється зброя для атак на цивільне населення, викликає серйозні питання у міжнародних регуляторів та правозахисників.
Наразі «Алабуга» залишається головним виробничим центром, що дозволяє Москві випускати тисячі безпілотників на рік, використовуючи при цьому інфраструктуру, створену за участю світового капіталу.
