Спроби агресора створити власне «імпортозаміщення» зазнали чергового краху. Через розв’язану проти України війну та жорстку міжнародну ізоляцію російський бізнес опинився в технологічній прірві: у країні немає ані власного сучасного обладнання, ані повноцінних аналогів західного програмного забезпечення. 
Щоб хоч якось підтримувати життєдіяльність своїх систем, російські компанії змушені витрачати колосальні кошти на закупівлю ІТ-послуг за кордоном. Витрати на це лише за другий квартал 2026 року зросли майже на третину – до 75 млрд рублів.
Головною причиною технологічної безпорадності став гострий дефіцит фізичного обладнання, зумовлений блокуванням шляхів паралельного імпорту. Якщо раніше рф намагалася завозити сервери та високопродуктивні відеоприскорювачі сірими схемами, то зараз ці поставки практично дорівнюють нулю – замість тисяч одиниць до країни потрапляють лише поодинокі екземпляри. Не маючи змоги придбати власне залізо для навчання штучного інтелекту та підтримки баз даних, російський бізнес змушений орендувати обчислювальні потужності в закордонних хмарних сервісах.
Ситуацію погіршує повна неспроможність російського ринку софту запропонувати якісну альтернативу західним розробкам. російське програмне забезпечення не здатне замінити іноземні системи управління підприємствами (ERP), програми для промислової автоматизації та складне інженерне забезпечення. Для розробки власних аналогів росія не має ні ресурсів, ні часу, ні спеціалістів, тому підприємства продовжують напівлегально купувати іноземні ліцензії та користуватися закордонними нейромережами через посередників у третіх країнах, переплачувати за це величезні відсотки.
Технологічний розрив між росією та цивілізованим світом став непереборним і продовжує стрімко збільшуватися. Повна залежність від іноземної інфраструктури в поєднанні з намірами кремля ще більше обмежити вхідний інтернет-трафік остаточно відрізає країну від світового прогресу та прирікає її на довгострокову деградацію.
