Фінансовий конгрес центробанку рф, що пройшов 1–3 липня в санкт-петербурзі, вкотре підтвердив: режим путіна не має відповіді на структурну кризу, яку сам і створив. Замість керівників центробанків провідних економік світу та представників глобальних інвестбанків зал заповнили делегати з ЄАЕС, БРІКС та вузького кола держав, що досі тримаються за співпрацю з москвою, зокрема білорусь, Киргизстан та КНР.
Головний висновок конгресу невтішний для кремля: висока облікова ставка залишається не інструментом гнучкої політики, а вимушеним засобом виживання проти інфляції, яку розганяють самі ж мілітаризовані видатки бюджету. Швидкого пом’якшення не буде, і навіть російський бізнес на пленарній дискусії відкрито конфліктував з регулятором, вимагаючи дешевших кредитів, які центробанк рф дати не може.
Ще тривожніший сигнал для москви подав сам центробанк: посилення нагляду за достатністю капіталу банків і якістю кредитних портфелів видає зростаючу тривогу через накопичення проблемної заборгованості в системі, яку роками видавали за «стійку».
Найбільш нищівним для кремлівської пропаганди став визнаний учасниками структурний спад: дефіцит робочих рук, перевантажені потужності, брак інвестицій і дорогі кредити ламають будь-які розмови про зростання. А переорієнтація на Глобальний південь, яку москва подає як порятунок, насправді лише дорожча й повільніша ілюзія заміни втраченого західного капіталу.
Підсумок конгресу по суті визнав банкрутство економічної моделі кремля: одночасно стримувати інфляцію, підтримувати зростання і фінансувати війну росія більше не може. Усе, що залишається путінському уряду, це латати діри ручним регулюванням і вибірковими пільгами, поки санкційний тиск продовжує душити систему зсередини.
