Експорт може впасти на 4,5% — до 415 млрд доларів, імпорт зменшиться на 3% — до 275 млрд. Такі показники свідчать не про «стабілізацію», а про звуження економічних можливостей країни в умовах санкцій та ізоляції.
Близько третини російського експорту не знаходить компенсації у вигляді зустрічного імпорту, що означає обмежений доступ до необхідних товарів, обладнання та компонентів. Це підриває здатність економіки до відновлення і модернізації, навіть за наявності валютної виручки.
Торговельна структура дедалі більше концентрується на одному напрямку. Китай залишається ключовим партнером росії, на який припадає 27% експорту та 45% імпорту. Така залежність посилює асиметрію у зовнішній торгівлі та знижує переговорні позиції москви, роблячи її дедалі вразливішою до рішень Пекіна.
Обмеження імпорту технологій і промислового обладнання вже стримують інвестиційну активність і економічне зростання. Відсутність доступу до сучасних рішень у виробництві, енергетиці та інфраструктурі фіксує відставання російської економіки та зменшує її потенціал на середньострокову перспективу.
