За свіжими звітами «росстату», рівень бідності на росії за останні роки нібито впав удвічі – до мізерних 6,7%. Проте за цим ховається не зростання статків, а масштабна статистична афера. Звичайним росіянам просто змінили формулу обчислення їхніх злиднів і «на папері» всі миттєво розбагатіли.
Секрет полягає в фокусі з методологією. Раніше бідними вважали людей, чиї доходи не дотягували до реального прожиткового мінімуму – фактичної вартості харчів, товарів та базових послуг. Тепер же влада прив’язала розрахунки до штучної «межі бідності», зафіксованої ще на рівні 2020 року, що лише формально «підтягується» під намальовану відсотково інфляцію. Якби статистику рахували за старою, чеснішою системою, рівень бідності досягав би щонайменше 9,1%. кремль просто «викреслив» із категорій злидарів майже 3,5 млн людей одним розчерком пера.
Поки москва та санкт-петербург показують аномально низькі 3–3,8 відсотка бідності завдяки концентрації фінансових потоків і штаб-квартир монополій, російська провінція продовжує балансувати на межі виживання. У національних республіках показники злиднів у 2–4 рази вищі за середні по країні: в інгушетії це карколомні 24,3%, у тиві – 18,6%, а в карачаєво-черкесії, бурятії та чечні – від 13,8% до 15,3%. Мільйони росіян там опинилися за бортом офіційної економіки й виживають лише завдяки тіньовим заробіткам та власному городу.
Реальний стан справ на рф повністю підпорядкований путінській «воєнній економіці». Величезні видатки на війну проти України спричинили галопуючу приховану інфляцію, яка щодня знецінює останні заощадження росіян. А криваві «воєнні гроші» – виплати за контракти та смерті на фронті, якими режим намагається заткнути діри в бюджеті бідних регіонів, – лише додатково розганяють ціни на харчі та ліки.
Тож усі заяви про «багатших росіян» – лише черговий інформаційний шум для прикриття колосальної ціни, яку суспільство сплачує за загарбницьку війну. А щоб у росіян виникало менше запитань про те, чому їхній холодильник порожніє, держстатистика просто малює нові красиві цифри.
